1. Ліки від жіночих істерик

У ХІХ столітті лікарі вважали, що часта зміна настрою жінок (разом з нервозністю й дратівливістю) це симптом смертельно небезпечного стану. Примхливі й неслухняні дружини ходили до лікаря лікуватися від істерії. Лікування було доволі оригінальним - лікар проводив сеанс вагінального масажу, доки дама не досягала оргазму («найвищого піку істерики»).

2. Трепанація

З давніх часів трепанацію використовували для лікування припадків і мігреней. Але насправді свердління дір у голові (звичайно без анестезії) мало допомагало в лікуванні головного болю або проблем із психікою. Дехто практикує трепанацію й нині.



В ХХ столітті повнота вийшла з моди. Гонитва за стрункою фігурою призвела до створення сотень таблеток для схуднення. Багато таблеток дійсно допомагали зменшити вагу, але при цьому були побічні ефекти: лихоманка, серцева недостатність, сліпота, смерть й вроджені дефекти у дітей. Деякі препарати викликали довічне звикання.

4. Кровопускання

Кровопускання було одним з найбільш популярних методів лікування багатьох хвороб, починаючи з часів стародавніх греків і до ХІХ століття. Ідея полягала в наступному: тіло людини наповнене чотирма рідинами - кров'ю, мокротинням, жовтою жовчю й чорною жовчю - будь-який дисбаланс цих чотирьох складових призводить до хвороби. Оскільки крові найбільше в організмі, то для відновлення балансу її треба було випустити, щоб звільнилося місце для інших рідин.



Протягом всієї історії існували люди, які вірили, що їхня власна сеча допоможе позбутися від хвороб. Такі є тепер. Але немає абсолютно ніяких наукових доказів, що пити власну сечу корисно.

6. Лоботомія

Лоботомія була популярною лікарською практикою в першій половині ХХ століття. Автор лоботомії Егаш Моніш одержав нобелівську премію в 1949 році. Вважалося, що цим методом можна вилікувати практично будь-яку проблему, пов'язану із психікою людини - від простої депресії до шизофренії. Лікарі вводили гострий інструмент (спочатку це був ніж для розколювання льоду) у мозок людини через очну западину й робили проріз мозкових тканин. У такий спосіб у мозку з'являвся дефект, що перекривав джерело ментальної проблеми. Практика не проіснувала довго, але щонайменше 70 тис. чоловік піддалися лоботомії до того, як лікарі зрозуміли, що такий спосіб не є панацеєю лікування ментальних проблем.




У кінці ХІХ століття чудеса, які може створити електрика, стали відомі людям. З'явилася ідея використовувати електрику, щоб сприяти чоловічій потенції. Наелектризовані ліжка, електричні пояси, що б'ють струмом чоловічі статеві органи, і інші пристосування, що нібито повертають чоловічу силу, стали активно рекламуватися.

8. Заспокойте кашель героїном

Фармацевтична компанія Bayer винайшла героїн наприкінці ХІХ століття. Препарат став активно використовуватися для лікування приступів кашлю. Героїн дійсно зупиняє кашель, але одночасно перетворює людину в наркомана. Так що вирішувати вам, ставати наркоманом або просто купити інші ліки від кашлю.




Ще 100 років тому ртуть активно використовувалась в лікувальних цілях. Подряпали коліно? Треба змазати ртуттю. Ртуть навіть приймали усередину для лікування деяких хвороб, наприклад, сифілісу. І адже ртуть допомагала: немає людини - немає хвороби... Є версія, що Моцарт був отруєний ліками від сифілісу, що містили ртуть. Зараз всім відомо, що ртуть дуже токсична. Симптоми отруєння - біль у грудях, проблеми із серцем і легенями, кашель, м'язові спазми, галюцинації тощо. Отрута не повиненна бути ліками.

10. Дитячий заспокійливий сироп
В ХІХ столітті медиками була розроблена серія заспокійливих засобів для дітей - сиропи, таблетки, порошки. Стверджувалось, що вони абсолютно безпечні. Але, насправді, в засобах містились наркотичними речовинами. Наприклад, кожна унція заспокійливого сиропу від Місіс Вінслоу (Mrs. Winslow's Soothing Syrup) містила 65 мг чистого морфію. Ліки згодом заборонили, але вони вже встигли забрати життя декількох малят.